-Які провокуючі фактори мають значення для виникнення гострого апендициту у дітей? А. Алергія. Б. Сира їжа. В. Гіпертермія. Г. Калові камені. Д. Фізичні навантаження. Відп.Г. Серед форм гострого апендициту не виділяють: А. Флегмонозний апендицит. Б. Катаральний апендицит. В. Флегмонозно-перфоративний апендицит. Г. Некротично-геморагічний аппендицит. Д. Гангренозний аппендицит. Відп.Г. Що є патогномонічним для гострого апендициту у старших дітей? А. Симптом Волковича-Кохера. Б. Субфебрильна гарячка. В. Локальний провокований біль у правій здухвинній ділянці. Г. Нудота та одноразове блювання. Д. Закреп. Відп. В. У хлопчика 5 років протягом доби болить живіт, переважно в нижніх відділах живота, відмічав нудоту. Стільця не було 2 дні. Живіт пальпаторно м’який на всьому протязі, болючий внизу, більше у здухвинній ділянці зліва, тут же малоболюче рухоме утворення розмірами близько 2,0х2,0х4,0 см, при пальпації змінює форму. Попередній діагноз: А. Гострий лівобічний аппендицит. Б. Пухлина черевної порожнини. В. Дивертикуліт Меккеля. Г. Кишкова інвагінація. Д. Копростаз, копроліт. Відп. Д. Що є необхідним при обстеженні дітей до 3 років з підозрою на гострий апендицит? А. Термометрія. Б. Рентгенографія органів черевної порожнини. В. Ультразвукове дослідження. Г. Пасаж кишківника з сульфатом барія. Д. Об’єктивний огляд дитини в динаміці. Відп.Д. Які особливості клінічної картини апендициту у дітей перших 3 років життя? А. Переважання місцевих симптомів. Б. Переважання загальних симптомів. В. Відсутність випорожнень. Г. Гіпотермія. Д. Гіперперистальтика. Відп. Б. Що не є характерним для гострого неускладненого апендициту у старших дітей? А. Висока гарячка. Б. Нудота. В. Одноразове блювання. Г. Захисний локальний дефанс. Д. Помірний лейкоцитоз. Відп. А. Серед нищевказазаного для дітей молодшої вікової групи з гострим апендицитом характерно: А. Виражений руховий неспокій. Б. Закреп. В. Гіперлейкоцитоз. Г. Кволість, вздуття живота. Д. Пальповане рухоме утворення у черевній порожнині. Відп. Г. Чим пояснюється локалізація болю в ділянці пупка при початку гострого апендициту? А. Атиповим розташуванням паростка. Б. Реактивним мезаденітом. В. Коротким великим сальником. Г. Іррадіацією болю у сонячне сплетення. Д. Короткою брижею паротка. Відп. Г. Чим пояснюється швидкий розвиток ускладнень гострого апендициту у маленьких дітей? А. Високою реактивністю. Б. Коротким великим сальником та малими розмірами черевної порожнини. В. Схильністю дітей до травматизації. Г. Малою кількістю лімфатичних фолікулів у паростку. Д. Високою рухливістю ілецекального кута. Відп. Б. Це дозволяє відрізнити гострий апендицит від копростазу, окрім: А. Задовільного стану. Б. Багаторазового блювання. В. Стихання болю після клізми. Г. Затримки випожонень. Д. М’якого помірноболючого живота. Відп. Б. Який спосіб апендектомії переважно застосовують у маленьких дітей? А. Лігатурний. Б. Резекція ілеоцекального кута. В. Із зануренням кукси паростка кисетним та Z-подібним швами. Г. Лапароскопічний. Д. Позаочеревинний доступ. Відп. А. Дивертиткул Меккеля – це: А. Залишок необлітерованої жовчної протоки. Б. Необлітерований урахус. В. Залишок необлітарованої жовткової протоки. Г. Вип’ячування стінки стравоходу. Д. Залишок брижі середньої кишки. Відп. В. Характерними ускладненнями захворювань дивертикуля Меккеля є все, окрім: А. Дивертикуліта. Б. Кишкової інвагінації. В. Жовчо-кам’яної хвороби. Г. Кровотечі з травного каналу. Д. Странгуляційної непрохідності. Відп. В. Найчастішим збудником первинного перитоніту є: А. Стапфілокок. Б. Кишкова паличка. В. Пневмокок. Г. Синьогнійна паличка. Д. Протей. Відп. В. Для клінічної картини дивертикуліта Меккеля нехаракерно: А. Анемія. Б. Гіпербілірубінемія. В. Лейкоцитоз. Г. Болі в животі. Д. Локальний захисний дефанс. Відп. Б. Типова локалізація дивертикула Меккеля: А. Нижня третина стравоходу. Б. Поперечно-ободова кишка. В. Дистальні відділи здухвинної кишки. Г. Проксимальні відділи здухвинної кишки. Д. На відстані до 1м в...